человек, шагающий по небу,
многих бы заставил падать ниц –
несмотря на то, что богом не был.
волосы дождём свисали вниз,
странная клубящаяся тога
навевала мысль об облаках...
он сжимал косу – и не был богом, –
так мне показалось.
но пока
я пытался разглядеть, с балкона,
что он держит, щурясь, как во сне, –
нарушая ньЮтона законы,
человек направился – ко мне.
испугаться или удивиться
в полной мере не успев, застыл –
взявшись за покатые перильца
девятиэтажной высоты...
человек, шагающий по небу,
был уже – почти глаза в глаза.
поглядел, как я стою – нелепо, –
и ушёл, ни слова не сказав.
я осел на кафельную плитку,
убеждаясь, что ещё живой.
облаков пергаментные свитки
вспененно неслись над головой.
солнце опускалось за деревья,
скаты кровель нежно золотя.
на востоке – туч гигантский клевер
привставал на корешках дождя...
я подумал – точно ли он не был
богом ночи, – тем, что дарит свет, –
человек, шагающий по небу...
ЧГ. ВВЕДЕНИЕ В ТЕОРИЮ ПСИХОДЕЛИКИ . . . http://www.netslova.ru/b_georg/psychodelic-theory.html
ЧГ. ПСИХОДЕЛИКА В ПЕРВОМ ПРИБЛИЖЕНИИ . . . http://newlit.ru/~blackgeorge/4649.html
ЧГ. Психоделические альфа-ритмы современной поэзии . . . http://magazines.russ.ru/din/2012/5/c39.html
ЧГ. Пси-эффект и энергетика текста (глава из новой книги о психоделике) . . . http://www.topos.ru/article/laboratoriya-slova/psi-effekt-i-energetika-teksta-glava-iz-novoy-knigi-o-psihodelike
ЧГ. Глава из монографии в НГ Ex Libris . . . http://www.ng.ru/kafedra/2012-05-17/4_psihodelika.html e-mail автора:aum001uk@yahoo.co.uk сайт автора:Топос, литературно-философский журнал
Прочитано 2798 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
