Любить, как тысяче ветров наперекор идти... А может погружаясь в глубину, а может падать в бездну, глотая воздух через боль, которая чуть ближе с каждым шагом, словно слаще. Подниматься, и верно, идешь ты ввысь, хоть глубиной падений ты смирен. В сомнениях не жить, а отдавать, что жизнью здесь зовется - на алтарь. Алтарь, где огненное облако укроет сердце. И снова меч разделит надвое твои мечты; на что надеялся, за что хватался без оглядки на земле - наполовину все. Теперь ты можешь выбрать жизнь, когда она тебе не принадлежит; одна в руках Творца, другая как изгой, познав небесное прикосновение, стремится снова к встрече. Хотя огонь опалит снова - веки и мечты.., идешь, ты все равно идешь. А также, больше ты, уже не свой, но будешь и вторую часть все больше отдавать Ему, здесь, каждый шаг, сверяя с Его небесной волей, и живя в надежде. Однажды сердце все, Ему отдашь, и меч не будет разделять тебя, когда венцом присутствие Его безмерно на тебе - наградой станет... Там где-то будет и она, ведь есть там часть второй, разрезанной души твоей, ее ты приведешь, как верность Богу, жизнью на земле ты спутницу свою ведешь - под покрывало неба...
А сейчас, ты медленно идешь, идешь, идешь... Так долог путь, и трудно нам пройти, он узок, не широк, но в Нем любовь и утешенье.
Сокольников Олег,
Украина
Если будем извлекать драгоценное даже из ничтожного - станем, как Его уста... сайт автора:личная страница
Прочитано 7343 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
