Бог – глагол и в Нём «Аминь!»
И куда свой взор не кинь -
Всюду Божьи дела!
Рвёт ли ветер удила,
Или дождь идёт ретиво,
Или кружит снег игриво,
Или песнь поёт капель,
Иль узоров канитель
В день морозный на стекле,
Иль росинка на траве –
Всё – величие Творца!
Славят Сына и Отца
Горы, воды и долины,
Славят рыбы и стремнины,
Славят звери и букашки,
Воспевают Бога пташки
Не жалея сил своих!
Славит Бога сонм Святых
Небожителей Господних!
Даже тени преисподней
Преклоняются пред Ним,
Богом Радости Живым!
Славят Господа народы,
Славят Бога неба своды…
Бог – Любовь, и все творенья
В Нём имеют избавленье
От убийственного зла!
Бог Единый суть добра!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
